Додаткові задачі розробника PAPR-у

У минулому матеріалі ми розповідали, що таке захисна маска-шолом PAPR та як її виробляти у майстерні. Наші PAPR ми показали спеціалістам різних галузей для оцінки та критики, а декілька передали лікарям у Харківський регіональний перинатальний центр для тестування “у полях”. Ми хотіли перевірити деякі власні ідеї щодо вдосконалення окремих елементів костюму та дізнатися, які підводні камені ми не побачили на етапі розробки. Ми і зараз проводимо комплексні тестування наших PAPR за рекомендаціями американської Occupational Safety and Health Administration для таких засобів індивідуального захисту та за власними методиками: на знос, на герметичність, на стійкість матеріалу до різних типів пошкоджень. Про ці тестування та їх результати ми напишемо окремий текст. Він буде цікавий як для тих, хто хоче виробляти PAPR за нашими інструкціями, так і для тих, хто хоче розуміти, як такі речі взагалі тестуються.

Герметичність шолому

Основні застереження у лікарів викликав матеріал, з якого виготовляється шолом-накидка. По-перше, лікарі хочуть бути упевнені, що ані в самому поліетилені, ані в його шові немає мікроотворів, які пропускають повітря. Ми у цьому впевнюємося під час тестування кожного костюму. А ще, як ми згадували у першому матеріалі про PAPR, через тиск зсередини костюму повітря не потрапить у шолом, навіть якщо ви навмисне зробите кілька дірочок, наприклад, виделкою. Але побоювання лікарів зрозумілі — йдеться про їхнє життя та здоров’я. Тож нам та іншим майбутнім виробникам треба перевіряти кожен шолом на герметичність. Наприклад, ми зробили манекен з “легенями”, який імітує дихання людини. Надягаємо на нього костюм, вмикаємо дим машину та вимірюємо датчиками концентрацію частинок ззовні костюму та в “легенях” манекену. Поліетилен зазвичай не потребує документів сертифікації, та все ж ми намагаємося отримати їх у виробників.

Поки що ми знайшли поліетилен конкретної товщини, який веде себе однаково незалежно від виробника. Він розповсюджений і дешевий, не смердить під час обробки лазером, не деградує під час контакту з дезінфікуючими засобами. Те ж стосується пластикового щитка, який монтується на місці обличчя: герметичний, дешевий, стійкий. Єдина проблема виникла у місці з’єднання поліетилену та пластику. Ми скріплювали їх звичайним акриловим скотчем — для цього довелося підібрати спецальний вид адгезиву

Зневоднення

Деякі побоювання під час попередніх консультацій з експертами викликало питання зневоднення медика у PAPR. Щоб випити склянку води, костюм треба зняти. А це означає: вийти з зони зараження, пройти дезінфекцію, втамувати спрагу й повернутися. Проте, як пояснюють лікарі, наші побоювання марні. По-перше, пройти процес дезінфекції заради склянки води потрібно й у звичайному респіраторі. Саме тому “все, що хочеться випити, медики п’ють до початку зміни”. А в реанімаціях та операційних медики не п’ють зовсім по декілька годин — це така особливість роботи.

По-друге, сьогодні медичних працівників не вистачає, тому іноді необхідно працювати по 24 години поспіль. Якщо зовсім немає часу на перерви, можна використовувати “кемелбек” – фляжку з рідиною, з якої до обличчя людини протягнута трубка. Таким пристроєм користуються велосипедисти, туристи, альпіністи. До речі, звичайні респіратори та маски не дають можливості використовувати кемелбек. Для позбавлення від рідини під час 24-годинних змін є “памперси”. Так, друзі, коли мова йде про здоров’я та життя людей – лікарі вимушені йти на дуже багато незручностей.

Фонендоскоп

Не зовсім зрозуміло, як у костюмі з PAPR використовувати фонендоскоп — чи безпечно його вносити всередину шолому? Як пояснюють одні медики, у інфекційних відділеннях та лікарнях ніхто не користується фонендоскопами, бо є набагато потужніші та більш точні інструменти діагностики: томографи, рентген, апарати для ультразвукового дослідження. Хворих на COVID-19 ніхто не прослуховує фонендоскопами.

Інші медики кажуть, що фонендоскопи все ж потрібні. Для таких випадків є блютуз-фонендоскопи. В них навушники всередині костюму з’єднуються з мембраною ззовні костюму дистанційно за блютуз-технологією.

Загалом, і “кемелбек”, і блютуз-фонендоскоп не є необхідними або важливими доповненнями PAPR. Це окремі допоміжні засоби, які можна придбати окремо. Або їх можуть створити інші “мейкери”, приєднавшись, наприклад, до опен-сорс платформи paprika, яку ми запустимо на початку літа. А блютуз-фонендоскоп розробляє киянин Макс Лосєв, який захоплюється радарами та іншими радіокосмічними приладами. Думаємо, собівартість його пристрою буде десь в районі 500 грн.

Чутність

Тут все просто — під час нашого тестування людина у костюмі чує все, що відбувається ззовні, і чує іншу людину у костюмі на відстані кількох метрів. Також жоден з медичних працівників не відчував нестачу чутності у захисному костюмі з PAPR. Навіть кулер, який нагнітає повітря у шолом, не заважає медикам чути інших та самих себе. Єдине зауваження — гулкість власного голосу всередині шолому. Але до цього швидко звикають і це є прямим наслідком герметичності.

З іншого боку, костюм трохи знижує чутність голосу людини, яка носить костюм, але її все ж таки набагато краще чути, ніж людину, яка носить повнолицьовий чи напівлицьовий респіратор.

Дезінфекція

Є три способи дезінфекції: аерозольний, замочування та плазмова стерилізація. Друга вже застаріла. Третя — дуже ефективна але майже недоступна через високу вартість українським лікарням. У перших двох використовується стерилізуючий розчин, який або розпиляється на костюм у першому випадку, або ж костюм замочуюють у розчині. Обидва однаково ефективні та, якщо виконуються правильно, гарантують безпеку повторного використання костюму з PAPR. Майже у всіх лікарнях України дезінфекція проводиться аерозолями.

Як показало наше тестування на стійкість до дезінфікуючих засобів, костюм витримує декілька десятків аерозольних дезінфекцій. Згодом його можна замінити. Тобто, саме капюшон є у нашому PAPR витратним матеріалом.

Електроніка

Ми вирішили зупинитися на найпростішому електронному обладнанні. Спочатку була ідея забезпечувати костюм двома датчиками: рівня заряду батареї та сили повітряного потоку. Останній мав вимірювати, скільки повітря проходить через фільтр, чи він не забитий. Таке може трапитися аж після тисяч годин використання, але може. Зараз рішення з сенсорами може працювати нестабільно, тому ми плануємо доопрацювати його та додати у наступних версіях електроніки. Тому ми залишили лише датчик заряду. А вимірювати рівень тиску повітря треба перед вдяганням костюму — замість шолому під’єднуєте до шлангу простим пристроєм з кулькою — якщо кулька піднімається повітрям, значить, фільтр не забитий, можна працювати.

Протоколи, сертифікація та аналоги

Медики зізнаються, що українськи протоколи часто політизовані або ж застарілі. Навіть зараз. Тому всі, хто може, користуються європейськими і американськими протоколами. У американському Centers for Disease Control and Prevention, зокрема, PAPR рекомендують як найефективніший засіб захисту медиків під час пандемії COVID-19.

Ми припускали, що дехто не схоче ризикувати й користуватися PAPR нашого виробництва, бо це несертифікований засіб індивідуального захисту, який не пройшов повноцінні випробування та дослідження. Але ситуація така, що подекуди медичний персонал пере марлеві маски. Як каже одна з наших консультанток, “Так, цей PAPR поки що не має сертифікації — але моїм колегам інколи доводиться працювати буквально в пластиковому пакеті на голові”. Не тому, що не знають, що це небезпечно. А тому, що немає альтернативи. Тому українські медики розуміють ефективність і надійність PAPR порівняно з тим, що сьогодні в них є.

Зважаючи на низьку собівартість нашого PAPR порівняно з американським ліцензованим оригіналом від 3M (менше 100 доларів проти 1000+ доларів), виникає логічне питання — а де ж на ринку дешеві аналоги? Лікарі теж їх шукають і кажуть, що на ринку медичного обладнання попри постійне дорожчання в останні роки, завжди з’являються дешеві замінники. Але на це треба час. Сьогодні вже є декілька варіантів PAPR від мейкерів з інших країн, але всі вони мають свої проблеми. 

Як зробити PAPR?

Про це ми писали у цьому матеріалі. Якщо хочете допомогти або долучитися, пишіть сюди: team@garagehub.org.