Жалійка – стародавній український музичний інструмент

Крок 1

Для виготовлення жалійки вам потрібні 3 стебла очерету діаметром 6, 7 та 8 мм (проте може вистачити і одного, якщо воно буде містити такі ділянки). Стебла не повинні бути занадто м’якими або твердими. Найкраще заготовляти стебла взимку, коли вже став лід і підібратися до очерету легко. До того ж, зимній очерет, який витримав морози, буде сухішим та міцнішим. Наші предки заготовляли очерет для жалійок саме взимку.

Крок 2

Для підготовки матеріалу необхідно видалити листя. Ви можете зробити це легенько прорізавши ножем по колу біля вузлів (потовщені ділянки, у яких листя приєднується до стебла). Після цього ви зможете просто зняти листя зі стебла як трубку.

Оберіть ділянку діаметром у 7 мм та довжиною у 15-18 см та обріжте одразу за вузлами з обох сторін. Це також можна зробити прорізавши ножем по колу, а потім обережно переламавши.

Обов’язково обрізайте так, щоб на обох кінцях жалійки залишилися вузли (інакше жалійка вийде занадто ламкою)!

Крок 3

У стеблі очерету знаходиться тонка плівка, що заважає грі. Тонкою паличкою (можна використати бамбукову) чи дротиною необхідно вийняти тонку плівку зі стебла, для цього треба пробити перетинки у вузлах. Сміття можна видувати з трубки. Прочищайте до тих пір, поки трубка повністю не звільниться від плівки.

Крок 4

Від якості язичка залежить якість звуку музичного інструменту, тому намагайтесь зробити все правильно. Чим він товщий, тим складніше грати, але й залипати він буде менше. Оптимальна ширина язичка повинна бути приблизно 4 мм, а довжина 2,5 см. Для зручності ви можете розмітити його на трубці.

Потім треба вирізати язичок ножем. Будьте обережні, бо біля кінця дуже просто повністю зрізати язичок. Обережно підніміть його, щоб вичистити залишки плівки під ним, це впливає на якість звуку.

Щоб перевірити, чи грає вже інструмент треба розмістити жалійку так, щоб пищик повністю знаходився у роті, а отвір у вузлі прикрити язиком.

Крок 5

Якщо ви вже налаштували пищик і він грає, то можна вирізати отвори. Перший отвір знаходиться на відстані 3 см від кінця тростини, другий на відстані 3 см від першого, третій на відстані у 1,5 см від другого і останній на відстані 3 см від третього.

Крок 6

Ви вже можете грати на інструменті, але щоб було зручніше краще заліпити отвір. Для цього розігрійте в руках маленький шматочок бджолиниго воску, зробіть кульку і обережно заліпіть овір у вузлі біля язичка.

Крок 7

Якщо язичок все ще залипає, ви можете просунути в його основу тонку нитку та обрізати.

На цьому етапі інструмент вже готовий, вам може бути достатньо одної жалійки, але ми зробимо складніший інструмент, додамо ще один тон (трубку).

Крок 8

Для виготовлення другої жалійки потрібно 2 стебла:

1. Діаметром 6 мм, основа пищика.
2. Діаметром 8 мм, основа трубки для налаштування тону жалійки.

Виготовте жалійку так само, як і першу, але кінець на протилежній стороні від язичка обріжте до довжини жалійки 12 см. Так, вузол повинен залишитися тільки на одному кінці, біля язичка. Також на цій трубці не треба вирізати отвори для гри, вузол біла язичка треба заліпити воском.

Трубка для налаштування тону повинна бути діаметром 8 мм та довжиною 15-17 см. Особливістю є те, що трубка не повинна містити вузлів, повністю їх обріжте (та прочистіть стебло від плівки).

Тонша трубка повинна впритул входити у товсту, якщо вона сидить погано, то намотайте декілька обертів нитки на кінці тоншої трубки.

Крок 9

Міцно зв’яжіть дві трубки в місці вузлій (біля язичків). Трубка для налаштування тону “бурдонної” жалійки повинна відносно вільно переміщуватись, але триматися міцно. “Бурдонну” жалійку треба налаштувати в квінту до одного з тону мелодичної трубки (та, на якій ви будете грати, з отворами)

Крок 10

Як же грати на жалійці? Візьміть обидві трубки в рот так, щоб язички були всередині і намагайтесь дути. Налаштовуйте “бурдонну” трубку в тон до різних нот (отворів) мелодичної жалійки. Закриваючи та відкриваючи різні отвори пальцями можна грати на нашій жалійці.

Якщо ви вирішили зробити тільки мелодичну трубку, то звучання буде чисте, але бідне на обертони. Якщо ви зробили ще й “бурдонну” жалійку, то отримаєте багатші обертони та звучання, що схоже на козу чи волинку. Жалійку, що була зроблені під час написання інструкції можна почути за за цим посиланням. У композиції ви почуєте ще дримбу та перкусію, але звук ріжка/волинки і є нашою жалійкою.

Я впевнений, що ви зможете виготовити свою автентичну жалійку!